Фiнансовi послуги
Факторинг належить до фінансових послуг (п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» № 2664).
Факторинг — це придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, з прийняттям на себе ризику виконання таких вимог та прийом платежів.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити фактору своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (Ч. 1 ст. 1077 ЦКУ).
Головні ознаки факторингу:
1) предметом договору факторингу є право грошової вимоги до третьої особи. Причому згідно зі ст. 1078 ЦКУ це може бути як право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), так і право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, то воно вважається переданим із моменту настання цієї події;
2) фактор передає або зобов’язується передати в розпорядження другої сторони грошові кошти. Так відбувається фінансування фактором клієнта;
3) послугу фактор надає за плату.
Висновок: договір факторингу — це договір, у якому наявні всі наведені вище ознаки, тобто відступається грошова вимога, у розрахунок за яку передаються гроші, і таке відступлення здійснюється за плату.