Надання фінансових кредитів  юридичним особам та фізичним особам:

ФІНАНСОВА ПОСЛУГА: НАДАННЯ ГАРАНТІЙ ТА ПОРУЧИТЕЛЬСТВ

 

Згідно статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» надання гарантій та поручительств є фінансовою послугою.

 

 

Гарантія - це вид фінансової послуги, відповідно до якої Фінансова компанія  (Гарант) гарантує перед Кредитором (Бенефіціаром) виконання Клієнтом (Боржником або Принципалом) основного зобов'язання, або -  це  спосіб  забезпечення  виконання зобов'язань, відповідно  до  якого  Фінансова компанія (Гарант)    приймає   на себе   грошове зобов'язання перед Кредитором (Бенефіціаром) (оформлене в письмовій формі)  сплатити  кошти   за   Клієнта (Боржника або Принципала)   в   разі невиконання  останнім  своїх  зобов'язань  у повному обсязі або їх частину в разі пред'явлення Кредитором (Бенефіціаром) вимоги та дотримання всіх  вимог,  передбачених умовами гарантії.

 

   Стаття 5 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює, що фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.
Законодавче визначення «гарантії» закріплено в Цивільному кодексі України. Статтею 560 Цивільного кодексу України передбачено, що за гарантією банк або інша фінансова установа, страхова організація (гарант) - гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) своїх зобов'язань. Тобто, фінансова послуга надання гарантії припускає, що гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

   Господарський кодекс України дає визначення «банківської гарантії». Зокрема, згідно статті 200 Господарського кодексу України - гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної в письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

   Закон України «Про банки і банківську діяльність» надання гарантій ставитися до кредитних операцій. Згідно статті 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення суми заборгованості, а також на зобов'язання щодо сплати процентів та інших зборів з такої суми.
Таким чином, гарантія - це фінансова послуга, яка згідно законодавства України може надаватися фінансовою установою (банк або інша фінансова установа, страхова організація), надання якої припускає, що фінансова установа гарантує перед кредитором виконання боржником своїх зобов'язань.

   Термін дії гарантії визначається самою гарантією. Якщо ж, в гарантії не указу момент з якого гарантія починає діяти, то згідно законодавства така гарантія діє з дня її видачі.

   Таким чином, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Відносно вимоги кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії, то така вимога пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, зазначені в самій гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.
Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією. Після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а в разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

   Згідно статті 565 Цивільного кодексу України, гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до нього документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. При цьому, гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.

   Якщо гарант після пред'явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов'язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника. Повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.

   Обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов'язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.

   Гарантія відрізняється від іншого засобу забезпечення виконання зобов’язань – поруки. По-перше, відповідно до статті 562 ЦКУ, гарантія не залежить від основного зобов’язання навіть у разі його припинення або визнання недійсним, зокрема тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов’язання. По-друге, зі змісту статті 560 ЦКУ випливає, що гарантія може надаватися не будь-якою особою, а виключно банком, страховою організацією або іншою фінансовою установою.

   Надання гарантії неможливе без укладення відповідного договору. Згідно зі статтею 547 ЦКУ правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений не у письмовій формі, є нікчемним.

   За умовної гарантії гарант при порушенні боржником свого зобов’язання сплачує кошти кредитору в разі виконання ним відповідних умов або подання зазначених у гарантії документів. Безумовна гарантія означає, що вимоги кредитора задовольняються за його першою вимогою (без умов і документів). Отже, з точки зору мінімізації ризиків при забезпеченні виконання зобов’язань найвигіднішими для кредитора є безвідклична та безумовна гарантії.

 

Поручительство - це вид фінансової послуги, яка полягає в укладенні між Фінансовою компанією (Поручителем) та Клієнтом (Боржником) Договору поручительства (поруки) (відповідно статтям 546, 553 Цивільного Кодексу України), за яким Фінансова компанія поручається перед Кредитором Клієнта за виконання ним свого обов'язку.

 

   Порука – це спосіб забезпечення виконання зобов’язання, в силу якого поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або в повному обсязі. Поручителем може бути одна або кілька осіб.

   Щодо правових наслідків порушення зобов’язання, забезпеченого порукою, то у  такому разі боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що  і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

    У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов’язаний повідомити про це боржника, а в разі пред’явлення до нього позову – подати клопотання про залучення боржника до участі в справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов’язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

    До поручителя, який виконав зобов’язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов’язанні, в тому числі і ті, що забезпечували його виконання. Якщо поручителів декілька, то до кожного з тих, хто виконав зобов’язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов’язку, що він виконав.

    У разі, якщо боржник сам виконав зобов’язання, забезпечене порукою, він повинен негайно повідомити про це поручителя.

    Згідно частини першої статті 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

АДРЕСА:   03028, м. Київ, проспект Науки, буд. 30    

ТЕЛЕФОН: (044) 599-0006;

e-mail:  Finco24online@gmail.com